Мало виробників вихваляються тим, що використовують для своєї кави робусту. Ми ж її не дискримінуємо за ознакою «не містить фруктового смаку», а, навпаки, цінуємо за більший вміст кофеїну та щільність. З робустою головне вміти працювати. Наприклад, ми додаємо її до бразильської арабіки в невеликій кількості й досягаємо саме ефекту бадьорості. Гіркота чи терпкість у каві не з'являється, а от сили на робочий ривок, конструктивну суперечку чи побачення о п'ятій ранку — так.
Робуста не будяк. Це просто інший вид кавового дерева, менш примхливий до догляду й погодних умов, тож працювати з ним легше, і зерно коштує менше. Чи це причина його уникати? Ми ж не уникаємо наших українських яблук, що не потребують щоденного догляду?
80% арабіки, 20% робусти зерно з Бразилії та Індії середнє обсмаження